Українське мистецтво сьогодні переживає світове визнання. Вітчизняні художники, дизайнери, архітектори та скульптори створюють шедеври, які прикрашають кращі галереї світу, продаються на аукціонах або стають знаковими для міст у різних куточках Землі
Китай – країна, що розвивається з неймовірною швидкістю – чи то технології, чи високе мистецтво. Залучаючи провідних майстрів з усього світу, влада Китаю створює величезний культурний пласт, який залишиться наступним поколінням. І в ньому буде й частка українського мистецтва! Так, влада міста Ченду, столиці провінції Сичуань та четвертого за обсягом міста в Китаї, вирішила побудувати новий район Тянфу, що запроєктований повністю за новітніми екостандартами.
В межах міжнародної програми міст-побратимів та партнерів міста Ченду у 2018 році було запрошено сорок скульпторів із тридцяти країн світу для розробки проєктів мистецького наповнення публічного простору нового району. Від міста Львова до Ченду був запрошений скульптор Володимир Цісарик, який запропонував декілька варіантів скульптур для розташування на відкритому просторі у парку. Комісія Спілки скульпторів міста Ченду обрала для виконання чотири композиції – «Сильф», «Геліос», «Морський коник» і «Солар».
Роботи зліпили з глини та вилили з бронзи у скульптурних майстернях міста Ченду. Висота робіт становить орієнтовно 5 м. На початку жовтня 2019 року три з чотирьох робіт встановили у парках Ченду, четверта робота наразі на стадії завершення. У жовтні делегація міста Львова на чолі з мером Андрієм Садовим відкрили перші три скульптури. Це перший масштабний проєкт, який представник України реалізував у Китаї.
«МОРСЬКИЙ КОНИК»
Майже натуралістична форма, яку надає своєму морському коникові скульптор Володимир Цісарик, лаконічна і виразна, як, власне, і природна форма цього створіння, що вирізняє його серед інших риб. Жива, пластична поверхня скульптури, що ніби ще зберігає відбитки пальців майстра, створює відчуття тріпотіння і мерехтливості, наче ми спостерігаємо за коником крізь воду. Однак монументальний масштаб запропонованого проєкту надає цій скульптурі особливого значення – вона стає своєрідним символом уславлення життя як незламної сили, що рухає навіть найменшими і, здавалося б, найслабкішими істотами та завжди долає будь-які перепони.
«ГЕЛІОС»/«СОЛАР»
Скульптури Володимира Цісарика поєднують у собі риси міфології коня – прекрасної, сильної істоти, що несе світло, яке дарує життя. Скульптура «Солар» більш декоративна, вона натякає на сонячну природу коня, що зображений у русі – наче біжить наввипередки із сонячним диском, його грива розвивається за вітром. Це метафора сили і швидкості, невпинного руху, але також і стабільності, адже разом із сонячним диском зображення конячої голови демонструє гармонійний, урівноважену композицію, елементи якої доповнюють одне одного, зливаючись у цілісний образ.
Інша скульптура має назву «Геліос» і відсилає до давньогрецького міфу про сонячне божество, одним з атрибутів якого були коні. Тут ми маємо більш реалістичне тлумачення голови тварини, яку прикрашає вінець із сонячних променів, схожий на той, у якому часто зображували бога сонця Геліоса. Для обох скульптур автор обрав зображення лише голови коня, знову відсилаючи до надзвичайно давньої традиції деяких народів прикрашати конячими головами дахи будівель, особливо житла, адже, за легендою, саме кінь як сонячна істота захищає людство від темряви і зла.
«СИЛЬФ»
Із усіх чотирьох елементів – води, вогню, землі та повітря – останній є найбільш загадковою, незрозумілою стихією. Саме вона і є міфологічним Сильфом. Повітряна істота непомітна, майже нематеріальна, але присутня скрізь, проникає в інші стихії, які наповнюються і живляться нею. Вважалося, що сильфи дарують натхнення, творче прозріння і силу думки.
Крилата істота з зеленої бронзи виглядає наче археологічний об’єкт, знайдений під час розкопок таємничої давньої цивілізації. Абсолютна симетричність композиції натякає на ритуальність. Дволикість цього образу, що поєднує прекрасне і страхітливе, антропоморфне и тератоморфне – людину та могутнього птаха, вдало натякає на природу стихії повітря. Це абсолютна метафора його сили і життєдайної енергії, що підносить уяву до небесних емпірей, дарує щастя натхнення. Але також і символ жорстокого володаря, без якого ми не можемо зробити жодного подиху.
Опубліковано в журналі №02-03 (108) лютий — березень 2020
