Сучасна старовина

Трьохрівневий концептуальний ресторан «Оцет» у самому серці старого міста Лева, реалізований творчою командою architecture&design studio ANDRIY ASANOV на чолі з архітектором Андрієм Асановим, – це місце поєднання історичного минулого з сучасністю

Об’єкт: ресторан «Оцет», м. Львів
Автори проекту: architecture&design studio ANDRIY ASANOV
Фото: Андрій Авдєєнко

Концепція закладу полягає в розкритті потенціалу такого кулінарного інгредієнту, як оцет. Вона відображена в авторських рецептах шеф-кухаря та в спеціальній оцтовій карті. Завданням же інтер’єру було поєднання вражень від страв із візуальною складовою, що зрештою дозволило створити гармонійний дизайн на сучасний манер із суттєвою історичною долею у львівському дусі.

Ресторан загальною площею 370 кв. м облаштувався на перших поверхах і підвалі старовинної кам’яниці у центрі Львова. Першочерговим завданням і найважчим водночас стала реконструкція самих приміщень, які перебували в аварійному стані. Тому перший рік команда Андрія Асанова разом із архітектором Тарасом Сало, дизайнерами Лілією Степою та Олександром Друком, інженером-конструктором Олександром Чернишом витратила на порятунок цієї частини будівлі.

Архітектура закладу вертикальна та має три рівні, які поєднані між собою сходами і грою світла, що додає динаміки простору. Зали відрізняються одна від одної атмосферою та настроєм. Інтер’єр насичений авторськими предметами меблів і освітлення, яке повністю виконано на замовлення найкращими місцевими майстрами. Наприклад, центральна люстра і композиція локальних світильників у підвальній залі з бетонними плафонами створена за ескізами дизайнерів талановитим львівським хендмейдером Богданом Прохаськом.

Крім того, його майстерні належать також світильники з дерев’яними плафонами. Гута Тараса Дзиндри доповнила інтер’єр світильниками зі скла, а також прикрасила стіну оцтовими пляшками. Кераміст Назар Біда власноруч зробив раковини для санвузлів. Ігор Лупул зі своєю командою ремісників втілив немало елементів інтер‘єру, а також сходи з гарячокатаного металу. Столи, крісла та дивани не меншої виконавчої складності виготовлені меблевою майстернею GRACON . Поважне місце серед авторських робіт посіли крісла українського бренду FAINA від дизайнера Вікторії Якуші.

Нижній рівень ресторану знаходиться в підвальному приміщенні з цегляними стінами, які автори намагалися зберегти в оригінальному вигляді. Однак додали їм сучасного вигляду за допомогою сіро-синьої фарби, яка доповнює загальне колористичне рішення, побудоване на природних відтінках та текстурах. Візуально простору першому поверху додали, використовуючи дзеркала з ефектом старовини, а акцентом приміщення стала жива зелена стіна. Вона дещо пом’якшує загальний брутальний стиль ресторану та додає затишку. Скло використали як перегородки – незважаючи на своє призначення, вони візуально наче стирають межі між поверхами, створюючи завершену композицію.

Загалом львівська команда дизайнерів та архітекторів ставили перед собою завдання не нашкодити та зберегти об’єкт у первинному вигляді для відвідувачів, що пояснює пильну увагу до автентики в інтер’єрі.