Індія – наче переповнена коштовностями скринька: переплетення культур і релігій, давніх цивілізацій, архітектури та природи, пряної кухні й традицій визначають цю дивовижну країну. Саме з такою Індією автори проєкту хотіли познайомити відвідувачів Delhi Delhi
Об’єкт: ресторан, Київ
Автори проєкту: Катерина Марданова, Наталія Даніліна (Mdesign Architecture Interior)
Фото: Cергій Савченко
Текст: Тетяна Савченко
Інтер’єр ресторану повністю рукотворний – майже кожен елемент і аксесуар було розроблено для об’єкту індивідуально.
Тема тісного зв’язку архітектури і природи об’єднує простір першого поверху: стилізований фасад сакрального храму Кхаджурахо, одного з наймонументальніших храмів Індії, виконаний з незвичного оздоблювального матеріалу – картону та імітації джунглів у зоні амфітеатру і над гардеробною. Тут облаштовані світильники у вигляді мавп – одного з провідних символів Індії.
У багатьох старовинних манускриптах Індія описана як країна, «вкрита перлами». Саме це стало основою для створення окремої «перлинної» зали, стіни і стеля якої оздоблені гіпсовими кулями у кількості 1 200 одиниць різного розміру – як аналогія розсипаних перлин. Також облаштовані перегородки з «перлин», для виготовлення яких було використано близько 35 тис. дерев’яних кульок. Індія одна з найяскравіших і найколоритніших країн світу, тому основні обрані кольори інтер’єру – природні, гарячі відтінки глини, спецій, піщаного ґрунту і на противагу їм лазурні, смарагдові відтінки води як символ океану та священної ріки Ганг.
Колір – це не єдине, де простежується зв’язок з рікою Ганг. Посадка у вигляді амфітеатру є аналогом кам’яних гхатів у Варанасі – ділянки набережної, де кам’яні сходи спускаються до самої води, це знакове місце, куди приходять всі жителі, щоб провести час біля «небесної» ріки, відсвяткувати весілля або просто помолитись.
Головне завдання, яке поставили перед собою автори проєкту – передати культуру, колорит, традиції та навіть проблеми Індії через естетику, щоб навіть для тих, хто торкнувся цього незвичайного світу вперше, це місце стало особливим.
Опубліковано в журналі №07-08 (111) липень — серпень 2020